8.Лексичне і граматичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова.
Лексичне значення слова – це те поняття, той зміст, який вклали в слово люди. Слова можуть позначати предмети, осіб, явища, процеси, ознаки, взагалі всю повноту наших думок і мислення. Фактично, без слів ми не змогли б виражати свої почуття, своє бачення світу, не могли б спілкуватися одне з одним. Мова – це сукупність певних поєднань звуків, букв, яким конкретною людською спільнотою (найчастіше – етносом, народом) присвоєно певне значення. Окрім лексичного значення, слова мають і граматичне значення, яке показує, що слово належить до певної частини мови та має граматичні ознаки.
Наприклад, лексичне значення слова "млин" - споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та інших видів енергії. Це значення ми знайдемо в будь-якому тлумачному словнику української мови. Граматичне значення слова "млин" - іменник, чоловічого роду, вжитий в називному відмінку однини, належить до другої відміни. Однак слід пам’ятати, що лише самостійні частини мови мають лексичне значення, а службові - лише граматичне.
Варто зауважити, що лексичне значення слова відбиває лише узагальнене поняття про предмет, явище, ознаку. Дуже часто одне й те ж слово може викликати дуже різні асоціації у людей. Наприклад, коли ми чуємо чи бачимо слово «собака», то один може уявити пуделя, інший вівчарку, хтось цуценя, для когось «собака» – лайливе слово, для когось – асоціація з вірним другом. Але всі погодяться, що «собака» це чотиринога свійська тварина, що першою була приручена людиною. Тобто кожне слово несе в собі узагальнене, не спеціалізоване, об’єктивне значення, яке є для слова основним. А у сприйнятті цього слова кожним формується суб’єктивне значення, або емоційне його сприйняття.
Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію.[1]
Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова.
Граматичні значення слова є додатковими (супровідними) щодо лексичного значення і слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.
За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.
§ Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).
§ Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників.
§ Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значення слова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: різне реальне значення передають однина і множина того самого слова: день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день). Ступені порівняння прикметників вказують на різну інтенсивність вияву ознаки: холодний, холодніший, найхолодніший.
Синтаксичні й номінативні граматичні значення, як змінні, зумовлюють творення різних морфологічних форм того самого слова — словоформ. У речення змінні слова входять лише у вигляді певних словоформ.
Однозначні
та багатозначні слова.
Вживання багатозначних слів у прямому
і переносному значеннях
В українській мові більшість слів мають кілька
лексичних значень. Наприклад, слово земля має такі значення:
1. Назва планети Земля; 2. Верхній шар земної
кори; 3. Ґрунт; 4. Суша; 5. Країна, край, держава.
Отже, це слово — багатозначне.
Багатозначними називаються слова, які мають
кілька лексичних значень.
Однозначними називаються слова, які мають одне
лексичне значення.
Наприклад: відмінок, лазер, магніт, міський,
підручник, дивуватися.
У багатозначних словах одне із значень —
первинне, перше. Його називаємо прямим значенням слова. Інші значення —
вторинні, образні. їх називаємо переносними.
1. Прочитайте текст із тлумачного словника.
Поле 1. Безліса рівнина, рівний великий простір.
Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Марко
Вовчок);
2. Площа, спеціально відведена під що-небудь. На
величезному полі аеродрому було багато літаків (Л. Первомайський).
3. Простір, на якому
відбувається якась дія. Клянусь, що
там на полі бою, де я сьогодні ворога побив, я
дивний храм воздвигну... (І. Кочерга).
4. Сфера діяльності. Хочу
оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (В. Самійленко).
5. Чистий край аркуша паперу.
Помилки винесено на поле.
2. Яке із наведених значень слова поле пряме, а
які — переносні?
Утворіть нові словосполучення, у яких виділені
слова вживалися б у переносному значенні. Запишіть їх.
Холодний день, різкий вітер, лютий звір,
сердитий дід, тепла хата, лагідна дівчина.
Випишіть з уривка вірша Д. Білоуса слова, які
набули переносного значення. Яке пряме значення цих слів?
А якісь слова обов'язково тільки змінює життя
живе. То й буває, що відоме слово, але значення його — нове.
В нашім побуті така новинка для старих людей
звучить невлад: каблуки — ШПИЛЬКИ, вид меблів — стінка, а портфель квадратний —
дипломат.
І якби моя бабуся встали, здивувались теж би, що
двірник — не людина, як вони вважали, а на склі машини очисник!
Складіть кілька речень про зимові розваги дітей,
використовуючи слова в переносному значенні. Підкресліть ці слова.
До кожної пари іменників доберіть із довідки
потрібний
прикметник. Утворені словосполучення запишіть.
Підкресліть ті з них, у яких прикметники будуть ужиті в переносному
значенні.
Руки, прикраси; зима, характер; полин, доля;
ніж, погляд; спогад, хліб; кімната, настрій.
Довідка: золотий, світлий, свіжий, лютий,
гострий, гіркий.